Головна
Медична інформаційна система (МІС) – це програмне забезпечення, просте в користуванні, зрозуміле для медичного персоналу та забезпечує стабільну і безперебійну роботу, головним завданням якого є управління і організація інформації медичного закладу. МІС допомагає працівникам закладів охорони здоров’я ефективніше взаємодіяти з пацієнтами і надає можливість отримувати фінансування за надані послуги в повному обсязі.

Усі МІС поставляються у двох варіантах: хмарні (Saas) платформи та стаціонарні (з установкою на сервер компанії). Використання хмарних сервісів знижує вартість програм, вся підтримка, забезпечення безпеки лежить "на совісті" розробників, а принцип роботи простий: встанови і користуйся. Високий рівень конкуренції і наявність подібних продуктів на ринку сприяють тому, що майже всі пропонують максимально зручний інтерфейс, навчання і підтримку, тестовий доступ до функціонала. Мінус - вони не завжди здатні охопити всі процеси організації.
Перевагою розгортання МІС на базі власного серверного обладнання буде те, що треті особи повністю виключаються з процесу збору та управління даними, набір сервісів розширюється шляхом придбання додаткових модулів, роблячи саму систему і її налаштування більш гнучкими.
Такий підхід забезпечує повсюдний доступ авторизованим співробітникам до корпоративних програм. Працювати у хмарних версіях програм можна на виїзді, з дому, з відрядження. Крім того, при використанні медичної інформаційної системи у хмарі організація заощаджує на послугах впровадження, оновлення та технологічного супроводу програм та обладнання. Заклад платить лише за користування послугою.
Відповідно до ст. 28 Конституції України жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.
Медичне втручання (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов'язаних із впливом на організм людини) допускається лише в тому разі, коли воно не може завдати шкоди здоров'ю пацієнта (стаття 42 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я») .
Відповідно до законодавства медичне втручання, пов'язане з ризиком для здоров'я пацієнта, допускається як виняток в умовах гострої потреби, коли можлива шкода від застосування методів діагностики, профілактики або лікування є меншою, ніж та, що очікується в разі відмови від втручання, а усунення небезпеки для здоров'я пацієнта іншими методами неможливе (частина друга статті 42) .
На сьогодні в українському законодавстві відсутній системний підхід до прав і обов’язків як пацієнтів, так і лікарів, і немає єдиного нормативного акта, який містив би чіткий перелік прав і обов’язків безпосередніх учасників лікувального процесу. Права пацієнта в Україні регламентовані низкою нормативних актів, Конституцією України, Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 р. № 435-ІУ (далі — ЦК) та Основами законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 р. № 2801-XII зі змінами.